Російська - це фіно-угорська мова: розбираємо тонкощі. (архів 04.02.2023)

 Я надто часто бачу маячню про те, що російська мова фіно-угорська, татарська, монгольська і яка завгодно, але не слов'янська. І це абсолютно безсенсовне твердження. 

    Це - чері-пікінг, виривання певних фактів задля доведення своєї тези та ігнорування фактів, які цю тезу спростовують. 

    Македонська та болгарська мають артиклі, чого не має жодна инша слов'янська мова. Це набагато важливіша особливість, ніж патерни питомих слів та запозичень. До речі, "дякую" - германізм, а "спасибі" - слов'янське слово) 

    Але перш ніж стверджувати, що російська мова є тюркською, треба б подивитися на самі тюрські та фіно-угорські мови. Слов'янські мови належать до флективних, це значить, що до основи слова приєднуються суфікси і самі по собі суфікси нічого не означають. Суфікси дуже різноманітні та залежать від контексту. Аглютинативні мови (тюрк. і ф.-угор.) працюють схоже, але не так: основа рідко змінюється при додаванні суфіксів і конкретний суфікс завжди означає одне і те ж. 

    Різниця між цими типами мов на прикладі укр., рос., пл., лит. і азер. в картинках:

    Якщо казати про велику кількість запозичень в російській, то це не відіграє жодної ролі. В англійській лише 30% питомої германської лексики, більше 60% - запозичення з французької та латині (їх майже порівну), романських мов (детальніше). Чи робить це англійську мову романською, а не германською? Звісно ж ні, бо ми знаємо, що ці запозичення прийшли в неї в певний момент і так було не завжди. А також ми знаємо, що англійська зберегла характерну для германських мов структуру. Тож кількість запозичень не є вирішальним чинником. 

    І все ж, проблема не в мовознавстві. Абсолютно безпідставно українці намагаються "виписати" росіян зі слов'ян та наректи якимись фіно-татарами. Тут постають дві проблеми. По-перше, люди не розуміють різницю між мовною та етнічною групою. В етногенезі українців брали участь кримські татари і українські чемериси - марійці, які в 16 ст. втекли від війн в річ посполиту і до 19 ст асимілювалися з українцями. Тож хто знає, можливо, вашим пра-пра-батьком є син асимільованого чемериса та кримської татарки, а ви оце ось несете маячню про росіян. По-друге, тюрк чи фіно-угр - не образливі слова. Воїни кримськотатарського походження їздять на фінській, естонській і турецькій техніці, яка заправлена безкоштовною азербайджанською нафтою. Мовна група (навіть етнічна) не робить людину поганою чи хорошою. Росіяни є слов'янами і поганими, це не взаємовиключення. Якщо думати, що вони є такими жорстокими та безвідповідальними через якихось татар чи фіно-угрів, то можна скатитися до найпримітивнішого нацизму.

    Ну і трохи порозважаємося етимологією українських слів з "гороху":

• Килим - аз. крим.-тат. тур. kilim «килим» походить, очевидно, від перс. kiläm (kelim, gelim) «килим без ворсу»;Лелека - тур. крим.-тат. läiläk «лелека», аз. lejläk, кирг. leklek, каз. läjlek зводяться до перс. leklek, яке походить від ар. laklak «тс.»звуконаслідувального походження;
• Локшина - тат. каз. уйг. lakča «локшина; дрібні шматки тіста, зварені в бульйоні», чув. läškä виводяться від перс. lakče, lakše;
• Тавро - тур. tuğra (tūra) «монограма султана», дтюрк. tuγraγ «монограма, печатка хана;
• Торба - тур. крим.-тат. torba «мішок», аз. тат. туркм. торба, тур. [tobra] «тс.» споріднені з крим.-тат. ног. дорба «торбина», кирг. торбо «торбина для зерна»;
• Тютюн - тур. tütün «тютюн, дим» споріднене з аз. туркм. крим.-тат. ту‌ту‌н «тс.», каз. чаг. уйг. тутун «дим», пов’язаними з тур. уйг. tüt «курити»;
• Кавун - тур. kavun (kaun) «диня», як і тат. каз. каун «кавун; диня», уйг. чаг. коғун, кавун «диня», узб. ковун, ног. кавын «тс.», чув. кавӑн «гарбуз», походить від ар. ḳavun «диня»;
• Майдан - тат. кипч. каз. туркм. maidan «вільне, рівне місце», крим.-тат. mäidan «тс.», тур. meidan «арена, площа; відкрите місце» походить від перс. mejdan «площа, арена» або від ар. maydan «віддаль; обсяг, царина; місце для гри», пов’язаного з дієсловом madda «тягти, тягтися, простягатися»; 
• Отара - крим.-тат. ота‌р «паша; гурт овець» походить від от- «трава», спорідненого з кирг. отор «далеке від аулу пасовисько», туркм. отар «вигін, пасовисько», башк. утар «хутір»;
• Чабан - тур. c‌oban «пастух», крим.-тат. чобан «тс.» походять від перс. šubān «тс.»;
• Хабар - запозичення з арабської мови за посередництвом турецької (тур. haber «повідомлення, вістка, новина»);
• Терези - тур. terazi «терези» (ст. terezi), аз. тǝрǝзи, кирг. тараза, узб. тарози, кипч. tarazu, кар. таразу, телеут. тäрäзі походять від перс. tärāzu «тс.»; 

    В підсумку, у погоні за унікальністю та окремішністю важливо не ступити на слизьку стежинку псевдолінгвістики та псевдоетнографії, адже невігластво та неграмотність не робить нікому честі.

тґ канал